26 травня  2026 року доцентом кафедри клінічної психології та психічного здоров’я, кандидатом психологічних наук, практичним психологом вищої категорії Венгер Ганною Сергіївною було проведено  практичне заняття щодо  можливостей впровадження безбар’єрного спілкування в умовах інклюзивного середовища  для здобувачів 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності С4 Психологія ОПП  «Клінічна психологія» Університету Ушинського.

З метою формування навичок безбар’єрного спілкування, коректної комунікації в умовах інклюзивного середовища продемонстровано презентацію практики можливостей впровадження безбар’єрного спілкування в умовах інклюзивного середовища у якості  досвіду  практичної діяльності.

Акцент було зосереджено на івентах під час війни, що обов’язково потрібно враховувати. Особливу увагу викладач звернула на Довідник безбар’єрності, а саме: складові безбар’єрності, правила мови, етику взаємодії з різними людьми, взаємодія у період стресу, на визначення поняття «безбар’єрність».

Було зосереджено увагу на формуванні культури людиноцентричної комунікації, зокрема через використання коректної термінології  відповідно  Довідника безбар’єрності та Стандарту державної мови: «Термінологія безбар’єрності». Просвітницький захід було спрямовано на підвищення рівня обізнаності аудиторії щодо тематики безбар’єрності. При проведенні просвітницького заходу були враховані підходи щодо організації інклюзивних подій, акцентовано увагу  на правилах налаштування веб-комунікації, залученні фахівців та можливості взаємодії.

Було акцентовано увагу, що безбар’єрне спілкування — це ключовий елемент інклюзивного середовища, який передбачає взаємодію без стереотипів, упереджень та фізичних чи психологічних перешкод. Воно базується на повазі до гідності, розумінні потреб кожного та забезпеченні рівного доступу до інформації для всіх. З практичного досвіду було наведено принципи інклюзивної комунікації – правило «Людина на першому місці»: Спочатку називайте людину, а потім її стан чи особливість (наприклад, «людина з інвалідністю», а не «інвалід»); повага до особистих меж: не використовуйте зменшувальне  та пестливі звернення, якщо це не є близькою розмовою, не торкайтеся засобів пересування (наприклад, крісла колісного) без дозволу; фокус на рівності: уникайте жартів або фраз, що принижують гідність чи акцентують увагу виключно на діагнозі або стані.

Здобувачі опрацювали набуття практичних навичок щодо безбар’єрного спілкування, зокрема,  було представлено комплекс корекційних технік, приладдя для використання в практичній діяльності в умовах інклюзивного середовища. Аудиторія активно набувала досвіду у формуванні навичок та була зацікавлена даним напрямком роботи клінічного психолога.